Російська армія продовжує літній наступ на фронті відразу в кількох областях України. У Сумській області, за оцінками українських військових, їм вдалося просунутися вглиб від кордону на 6-7 км і на приблизно 15 км в ширину: із цих прикордонних районів нині триває евакуація населення. У Дніпропетровській області влада також почала другу хвилю примусової евакуації: з прифронтових сіл вивозять сім’ї з дітьми. Загроза наступу зберігається і в Харківській області, яка теж межує з Росією, зауважує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У самому місті тривожні новини з фронту поки що не відчуваються. Харків’яни кажуть, що їм уже 4-й рік загрожують російські війська, і вони до загроз звикли.
«Ми гуляємо з собаками, ви ж бачите. Ми в Харкові постійно віримо, що все буде добре», – зауважують люди на вулицях.
«Я відчуваю, що буде напад. А можливо, розгромлять їх і все. А можливо, нас відстоять», – зауважує ще одна перехожа.
«Я чекаю одного повідомлення: війна закінчилася! На решту мені наплювати. Але інтуїція підказує, що цього поки що немає. Дуже шкода, але поки що ні», – каже ще одна харків’янка.
Нещодавно Харків уперше за багато років був атакований звичайним FPV-дроном – з бойовою частиною від гранатомета. Мер міста Ігор Терехов написав у соцмережах, що це тривожна новина: вона свідчить про те, що противник намагається знайти слабкі місця в обороні міста.
Владислав і Сергій – оператори FPV-дронів 58-ї бригади ЗСУ. Вони дислоковані під Харковом, недалеко від кордону з Росією, і саме вони відбивають атаки російської армії на Харківську область з території Бєлгородської області.
Не так давно хлопці якраз відбивали масштабний штурм українських позицій.
«Ми були проміжною ціллю. Вони заходили, з напрямку Журавлівки вони хотіли пройти, але остання БМП закінчилася в Журавлівці. Піхотою вони тиснули, майже повністю піхота дійшла до наших позицій. Ми по піхоті відпрацювали», – розповідають вони.
Владислав каже, що удари з дрона, які йому доводиться виконувати щодня, він уже сприймає як звичайну роботу:
«Як на роботі. Те саме, якби я б корів літав і знімав на відео. Але корови мені подобаються, а наші опоненти не дуже», – зауважує він.
Сьогодні одна з цілей Владислава та Сергія – колишній митний пункт пропуску «Гоптівка» на кордоні між Росією та Україною. Зараз там російські військові влаштувалися в підвалі КПП. Після українського удару по цій будівлі операторам доповідають: із точки, по якій вони працювали, виносять поранених.
Очільник Харківської області Олег Синєгубов попереджає, що на кордоні 4 червня скупчилося багато російських підрозділів, і це може бути свідченням того, що Росія скоро почне наступ на Харків.
Оператори дронів кажуть, що їм є чим зустріти противника.
«По дронах у нас стало за цей рік на порядок краще. Ось найкращий приклад – дрони Shrike, – розповідають вони. – Раніше вони взагалі не летіли. Ти просто береш 40 штук, у тебе 30 дорогою падають. А зараз це одні з найбільш непоганих дронів».
(Дрони-камікадзе Shrike з вертикальним зльотом і посадкою – швидкі та прості у використанні. Їх виробляє український стартап, але, за припущеннями українських ЗМІ, найімовірніше, розробкою дронів займалися у США: дрони з аналогічною назвою у 2011 представила компанія AeroVironment. Вона також виробляла в Каліфорнії і передавала Україні безпілотники Switchblade).
Українські військові під Харковом визнають: Росія також постійно вдосконалює свої безпілотники:
«Вони вдосконалюються. Швидкість у них більша, вже важче їх валити. Але ми стараємося, – кажуть військові 58-ї бригади, які обслуговують установку ППО: вона, зокрема, збиває російські дрони. – Є такі маневри, коли вони змінюють курс. Раніше ми знали приблизно, в якому напрямку вони це будуть робити. Зараз вони його змінюють так, що можуть прямо в польоті змінювати напрямки. Хвилина, максимум півтори – і він уже за деревами, ти його не дістанеш».
Українські військові сумніваються, що противник підійде до Харкова, але у швидке закінчення війни теж не вірять.
«Це не закінчиться завтра або через місяць. Вони (росіяни) тягнуть час, щоб побільше (території) відхопити, а потім вести переговори з позиції сили, що у них дуже велика кількість (солдатів), і вони можуть рухатися далі, вони спробують маніпулювати», – припускають вони.
Оптимізму щодо нового раунду переговорів Росії та України у Стамбулі серед військових ЗСУ немає.
«Дивлячись, з ким домовлятися. Якщо він тут лежить напівмертвий і ти йому кажеш здаватися в полон, то тоді – так, можна домовиться. А коли Путін там сидить і йому все одно, скільки він народу вб’є… Він не бачить сенсу домовлятися», – зауважують вони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
